Відзеркалення

І все ж таки народ, що не кажіть, люди не зможуть жити один без одного. Переконався в цьому сам. Наважився я, на один дуже рішучий крок на зустріч одній людині, і написавши їй… отримав слова взаємності які пробили мене до глибини.В тому моменті багато чого зрозумів для себе...
Не варто нічого боятися у цьому житті, тому що це проста трата сил;
Не варто боятися відкритих текстів у сторону близьких вам людей, себто сміло відкривайте їм свої емоції і переживання. А робіть це для того, щоб передати їм частинку своєї радості, хвилювання, пориву своїх думок;
Не варто боятися відмови у свою сторону, це дає неабиякий приплив енергії впевненості(звісно якщо ви витримаєте удар долі. Але вміння тримати такі, і подібні удари робить вас особистістю.Підкреслю, рішучою особистістю);
Можливо я повторюю чиїсь слова, але я знаю це на своєму досвіді, тому сміло можу претендувати на авторство 
Тему веду до того, що в іншій людині часто знаходиш самого себе, справжнього життєрадісного і красивого… або навпаки. І знайшовши себе, якоюсь невидимою силою ти починаєш черпати сили у тієї людини яка тебе заряджає, адже не просто так, більшість інтелектуальних індивідиумів збігаються в думках в тому, що всі люди пов'язані між собою невидимими зв'язками, які в свою чергу притягують, або віддаляють тих людей, які настроєні на вашу хвилю. Назвемо ці зв'язки Доля, мені подобається таке заключення, тому що я, під дією деяких факторів вірю в її силу і реальність своїх слів.
 Люди тому рідко бувають щасливими, що ніколи не знають, чого ж хочуть насправді. Коли вони самотні, то мріють знайти того, з ким буде добре поруч, але варто цьому статися, як люди знову прагнуть бути одні, тим самим прирікаючи себе на вічні метання в пошуках щастя.
 Ось що я хочу вам донести:
е
моції та почуття, роблять з сірого листа життя кольорову картину.Любіть, відчувайте, живіть...

Комментариев: 0

Віршик

Погуляєм, посидим, щось напишем

і поп'єм, вийдем, сядем, і побачиш,

на прощанні ти вже плачеш,

йти не хочеш:''не пускай'',

я скажу лише :''прощай''.

Комментариев: 0

Сложность...

Лежу, и думаю… как же устроен человеческий разум.Заметил, когда у человека пустая голова, тоесть не забита разной информацией, то ему намного легче стать социальной цепочкой. А если что-то там есть, то оно обязательно начнет киснуть, раздувая там ветры умозаключений которые только разрушают связь общения с другими людьми. Хочеться уйти от всего этого, стать отшельником, пойти светом светлым, неся в себе семя света для себя, других, стать капитаном жизни… но нет, меня держит невидимая цепь дурацких причалов которая не пускает меня, и я остаюсь. Терпя, стараясь как-то выйти из мрака, бегу по кругу, подобно Земли… метаясь как призрак урывками, скачками… и тут оборачиваюсь и вижу что прошло много времени, годов, событий. (попрошу дополнить мою мысль, а то спать захотелось))

Комментариев: 2

Цель

Но разве это не погоня за собственным удовольствием потребностей? Люди сами заганяют себя в порочный круг, ищя легких путей. Они прячутся в собственный воображаемый мир, и не хотят что-то изменить. Лишь некоторые из них меняют контекст и содержание своего мышления, поэтому и стают на ступень выше, с которой могут управлять другими. Я не говорю обо всех людях, только о тех, у кого есть стремление стать лучше… тоесть начать борьбу с самим собой. Не так и легко внедрить людям любовь. С самого детства делается акцент государства на то, чтобы из людей выходили робочие«без лишних вопросов» разве не так? Все наши представления, наш опыт, и наши потребности, все ложь. Только человек с чистым умом способен различать верное от неверного.

Комментариев: 0

Мысли о жизни

В жизни нами управляют обстоятельства, которые влияют на наши емоции, а те в свою очередь влияют на поступки. А поступки формируют нас как человека. У каждого человека разные пути, поэтому жизнь нужно ценить и дорожить каждым днем, но из-за незнания ценности времени, многие люди тратят свою жизнь в пустую, довольствуясь течением бытия.
«Чтоб мы научились терпеть, нам дается испытание.
Чтоб воспитать мужество в нас, нам даются опасности.
Чтоб научить нас любить, нам даются несчастные, которым нужен уход и забота».
Вечный поиск себя скажешь ты? А я скажу что ненадо ничего искать, гнаться за призрачным счастьем… все уже есть в тебе и твоем окружении. Ключ в твоем уме, а двери в твоем сердце!


Комментариев: 0
Виталий
Виталий
Был на сайте никогда
23 года (07.02.1995)
Читателей: 3 Опыт: 0 Карма: 1
все 2 Мои друзья